Молода сім’я з чотирьох людей зібралася нарешті з’їздити на відпочинок на пару днів у Карпати. Дорога в один бік займала близько шести години, але пару …
Тетяна готувала обід, коли у двері подзвонили. На порозі стояла подруга Ганна. – Ну, ти вже все знаєш, мабуть, – сказала Ганна з гіркою усмішкою. – Та знаю тільки, що ти пішла від Миколи, а подробиць не знаю, – відповіла Таня і запросила подругу на кухню. – Застала я його, Таня, за розмовою по телефону. Я підійшла ближче, прислухалася… Чую, що говорить він зі своїм другом. І в розмові майнула фраза, – підозріло посміхнулася Ганна. – Ну, те тягни! Розповідай, – наполягла Таня. І Ганна все їй розповіла. Таня вислухала подругу і застигла від почутого
– Привіт, тітка Іра, що тут у вас відбувається? – привіталася Таня з сусідкою біля під’їзду, помітивши, що та чимось стурбована. Ірина Василівна, насупившись, уважно …
Люба варила на кухні борщ, коли у двері постукали. Жінка відкрила двері і побачила на порозі якусь незнайомку. – Доброго дня! – суворо вимовила жінка похилого віку, оглянувши її з ніг до голови. – Ви живете разом із Михайлом? Люба, якщо не помиляюсь? – Так це я! – підтвердила Люба. – Михайло говорив, що ви маєте мені щось передати, – раптом сказала гостя. – Михайло повинен вам щось передати? – перепитала Люба. – Ні, саме ви, – уточнила незнайомка. – Вибачте, але я вас не розумію! Ви про що взагалі говорите? – Люба здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
Люба була дуже рада тому, що Михайло, з яким вона була знайома лише місяць, запропонував їй переїхати до нього. – Навіщо ми удвох зніматимемо по …
– Привіт, мамо! – сказав з порога Сашко. – Сину! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Чому не попередив? – Вирішив сюрприз зробити. Взяв на роботі відпустку і до вас приїхав, – усміхнувся син. – Ой, ти з дороги, мабуть голодний… Мий руки і за стіл! – забігала на кухні мама. Сашко кивнув, поставив сумки на диван і подався у ванну. За кілька хвилин він вийшов із ванної, і тільки-но хотів піти на кухню, як почув стукіт у двері. – Сашко, не відчиниш? – почувся голос матері. Сашко відкрив двері і застиг на місці, як тільки побачив, несподіваних “гостей”
– Ну, привіт, мамо! Зустрічайте сина, дорогі батьки! – сказав з порога Сашко. – Саша! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Яким вітром? …
Марина їхала своєю машиною додому. У салоні грала музика, але й вона не заспокоювала її, а навпаки, наводила тугу. – Як же ж рано пішов мій Андрійко, – думала Марина про свого покійного чоловіка. – Тридцять один рік, хіба це вік?! Дитину чекали… Але його не стало, і малюка теж нема. Стільки часу минуло, а душа все не на місці… Попереду Марина помітила машину, яка раптом поїхала вбік і зупинилася. – Щось не так, – подумала вона. – Колесо, чи що? Марина теж зупинилася. Вона підійшла до машини, постукала в дверцята і застигла від несподіванки
Корпоратив на роботі добігав кінця. Колеги, захоплені веселими жартами, байками, музикою й танцями і не помітили, як Марина тихо вийшла з галасливої зали і вирішила …
Олена з чоловіком ще спали, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила мама дівчини, її голос був стривожений. – Спите? – з осудом пробурчала вона. – Ну так, у нас вихідний, – позіхнула в слухавку Олена і відразу напружилася, зрозумівши, що мати дзвонить не просто так. – А ми зранку на ногах. В нас тут такі новини! – напівпошепки промовила жінка. – Що сталося? – захвилювалася дівчина. – Ой, сталося доню, сталося, – схлипнула мама. – Мамо, не тягни розаповідай! – ще більше захвилювалася Олена. І мама все їй розповіла. Олена вислухала її і застигла від почутого
Олег із задумливим і засмученим обличчям зустрів із роботи дружину. – Ти вже вдома? – розмотуючи шарф, усміхнулася дівчина. – Сьогодні через сніг такі затори. …
Степан з Юлією одружилися. Жили молоді з матірʼю Степана Мариною Аркадіївною. А невдовзі вони вирішили переїхати у своє житло… Розлука була важкою. Марина Аркадіївна дуже не хотіла відпускати їх… Молоді обжилися на новій квартирі. Матір в гості не кликали, а вона, на диво, й не дзвонила… Пройшов тиждень, другий, третій… Степан захвилювався, що там з матірʼю і подзвонив сам. А з нею виявилося все гаразд. Каже, не хотіла турбувати, бо знає, скільки справ при переїзді. І тут, раптом, через місяць дзвінок у двері. Молоді відкрили й остовпіли від побаченого
Жили молодята Юлія та Степан із Мариною Аркадіївною. Мати Степана була дбайливою. Надто дбайливою… Попере Юля рушники, Марина Аркадіївна доторкнеться – а вони жорсткі висохли. …
Валентина помила посуд, і стала чекати чоловіка з роботи. У двері подзвонили. На порозі стояла свекруха. Вона була трохи розгублена. – Щось сталося, Ганно Романівно? На вас немає обличчя, – запитала Валя у свекрухи. – Можна я пройду, – тихо промовила Ганна Романівна. – Ой, звісно. Я просто розгубилася. Роздягайтесь, я вам каву наллю. А може ви їсти хочете, у мене все готове. Тільки Олег затримується, – прощебетала невістка. – Валя, Олег не прийде! – раптом сказала свекруха. – Що ви таке кажете? Як не прийде? Чому? – Валентина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Валентина вимила посуд. Діти поїли та пішли робити уроки. Попереду вихідні, але завтра вони мають їхати з батьками на ковзанку, а потім до бабусі на …
Петро одружився з Оленою. Спочатку все було добре, а потім народився синочок Сашко, і почалося… Життя стало нудним. Жодних розваг, з друзями вже сто років не збиралися, жодних подорожей. Грошей завжди бракувало. Почалися сварки. – Сім’я тягне вниз, одні обов’язки, жодної радості! Набридло! – галасував Петро. – Не подобається, йди! – сказала Олена. – Попутного тобі вітру! І вона подала на розлучення… Батьки Петра тоді переїхали в село. Купили будинок з городом. Батько їздив на роботу в місто, а мати купила курочок, вирощувала овочі… Петро перебрався до них. Тут і почалося найцікавіше
Такої зради батьків Петро ніяк не очікував. Сім’я у них була звичайна, дружня, Петра любили батьки, він любив батьків. Батько Микола Іванович працював на заводі, …
Мар’яна зі своїм нареченим Ігорем поїхали по магазинах, вибирати весільне плаття та костюм. Побувавши в кількох магазинах, вони заїхали в кафе, випити кави і обговорити те, що бачили і вирішити нарешті, що купуватимуть. – Мені сподобався темно-синій костюм, – казала Мар’яна, дивлячись на Ігоря. – А тобі? – А мені сподобається все, що тобі сподобалося, – усміхнувся чоловік. Раптом, до їхнього столика підійшла незнайомка. – Навіть не думай виходити за нього заміж! – сказала вона до Мар’яни. – Що ви таке говорите? Хто ви така? – Мар’яна здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
Майже до тридцяти років Мар’яна не виходила заміж, а зараз уся в передвесільних клопотах. Це дуже приємний клопіт, майбутні події радують душу. Їй потрібно встигнути …