Микола був дуже засмучений, коли продавали хату його діда Петра Васильовича. Хлопець кожне літо був із дідусем. Бабусі Марії Іванівни не стало давно, тоді Миколи …
Тамара крутила голубці, коли на кухню зайшов її чоловік Олексій. – Тамаро, моя мама дзвонила. Просила мене терміново прийти. У нас родинна рада, – раптом сказав чоловік. – Тебе? А я не твоя родина? – здивувалася жінка. – Там нічого цікавого. Я тобі потім все розповім, – відповів Олексій, зібрався і пішов. Олексій повернувся пізно ввечері, виглядав він дуже схвильовано. – Ну як? Що ви там таке вирішували? – одразу запитала Тамара. Олексій мовчав. – Олексію! Що сталося? – захвилювалася жінка. І Олексій все їй розповів. Тамара вислухала чоловіка і застигла від почутого
Тамара та Олексій прожили після весілля півроку. Винаймали невелику квартиру, працювали, збирали на іпотеку. Тамара на рахунку вже мала гроші ще до весілля, тільки вона …
Євген помив руки й сів за стіл. Тарілка борщу вже стояла перед ним. Його дружина Ірина збирала внукам продукти в пакет. Наївшись, Євген подався в кімнату. Ірина залишилася на кухні сама… Раптом з кімнати пролунав дзвінок її телефону. – Євгене, ти не чуєш, чи що?! – гукнула Ірина чоловіка. – Візьми там мій телефон! Дзвінки припинилися і… Почувся стривожений голос Євгена. Поспіхом витерши руки рушником, Ірина кинулася в кімнату. – Євгене, що там таке сталося?! – ахнула жінка. Чоловік дивився на неї й мовчки стояв із телефоном в руках. Ірина не розуміла, що відбувається
Євген вимив руки й сів за стіл. Тарілка борщу вже стояла перед ним. Дружина Ірина щось збирала в пакет. – Знову онукам збираєш? – запитав …
Ігор поїхав з тестем на рибалку. Чоловіки швидко дісталися до озера, і Ігор взявся витягувати снасті. – Не поспішай, стільців буде достатньо, я передумав рибалити, – раптом сказав Віктор Михайлович. – Як? – не приховуючи подиву, запитав Ігор. – А так. Хотів з тобою переговорити, вдома не дали б, – єхидно посміхнувся тесть. – Про що? — все ще дивувався Ігор. – Про тебе і мою дружину! Я про вас все знаю! – несподівано сказав Віктор Михайлович. – Скільки вона тобі платить за твоє мовчання?! – Ви про що? – Ігор здивовано дивився на тестя, не розуміючи, що відбувається
Ігор заглушив двигун, припаркувавши автомобіль, і вже зібрався вийти з машини, як погляд його мимоволі ковзнув вікнами невеликого кафе. Вікна були панорамні, сидячу навпроти пару …
Ірина попросила подругу Олену посидіти з її сином, бо вона мала роботу. Олена з радістю погодилася допомогти подружці. Пройшов час. Олена торкнулася чола малюка, і раптом зрозуміла, що той заслаб… Жінка зібрала хлопчика й викликала таксі. Через кілька хвилин вона дзвонила у двері Ірини. Та чомусь довго не відкривала, але нарешті подруга зʼявилася на порозі. Олена розповіла Ірині про сина. – Ну, я побігла, – сказала вона. Олена вже розвернулася, щоб іти, як раптом помітила якусь дивну річ… Вона придивилася до взуття, що стояло в коридорі, й не повірила своїм очам
Ірина з Оленою дружили ще зі школи. А після заміжжя дружили сім’ями. Дружба тривала і після народження дітей, тим більше, що їхні діти були ровесниками. …
Батьки сказали Катерині, що вони всією сім’єю запрошені на весілля до давніх знайомих. Дівчина байдуже знизала плечима, абияк зібралася, причепурилася, і вирушила разом з батьками в ресторан. Дівчину, яка виходила заміж, Катерина знала, і в глибині душі була рада за неї. – Хоч хтось щасливий і коханий, – думала вона. Спочатку була урочиста частина, як і має бути, а потім заграла музика. На сцену Катерина не дивилася, від запрошень на танець відмовлялася. Раптом хтось дуже гарно заспівав. Катерина глянула на імпровізовану сцену й застигла від побаченого
Катерина та Микола навчалися в одному класі і дружили. Катерина була відмінницею, серйозною дівчинкою, завжди готовою допомогти своєму другу. А Микола навчався впівсили. Знання давалися …
Лариса приїхала допомогти своїй подрузі Аліні зібрати речі для переїзду. Раптом до Лариси підійшла мама Аліни, Наталя Іваніна. – Ти б не лізла в цю справу, Ларисо, – несподівано сказала жінка. – Ви про що Наталя Іванівна? – не зрозуміла маму подруги Лариса. – То ти не знаєш всього? По очах бачу, що не знаєш! – якось єхидно посміхнулася Натяла Іванівна. – А що ж я повинна знати? – округлила очі Лариса. І Наталя Іванівна все розповіла про свою доньку. Лариса вислухала її і застигла від почутого
– Як вони посміли вигнати тебе з дому? – не вгамовувалася Лариса, обіймаючи подругу, що схлипувала. – Наче ти зробила щось погане! Діти – це …
Галина Іванівна з валізою та рюкзаком зібралася на дачу. Син підвіз її до самої хати, допоміг занести речі й поїхав… Жінка взялася за прибирання. Треба було протерти меблі й підлогу від пилу, вимити вікна, підв’язати дерева й кущі. Увечері в гості прийшов її сусід Дмитро Юрійович. Він був з повними руками смаколиків – полуничним варенням, медом і млинцями! Вони накрили стіл, обговорили плани на сезон, посміялися, згадуючи минуле. – Слухай, Галю, – раптом сказав сусід. – У мене є для тебе одна пропозиція… Жінка здивовано глянула на нього, не розуміючи, що відбувається
Галина Іванівна, можна сказати, втекла з побачення і зараз крокувала додому у розпачі. Ось уже кілька років вона кожної зими намагалася налагодити особисте життя. Спершу …
Наталя поливала квіти на кухні, як раптом у двері хтось подзвонив. Дзвонили наполегливо, не зупиняючись… – Господи, та йду я! – гукнула жінка. – Що ж там таке сталося термінове? Наталя відставила лійку для поливу на підвіконня й поспішила у коридор. Вона відкрила двері й застигла від здивування. На порозі стояла її свекруха Надія Олексіївна. – Ой, проходьте! – одразу запросила її Наталя. Надія Олексіївна дістала з жіночої сумочки папірець і, не дивлячись на невістку, дала його своєму синові Степану. – Що це таке? – здивовано запитав той. Він дивився на папірець, не розуміючи, що відбувається
Надія Олексіївна одразу незлюбила свою невістку Наталю. Незлюбила з того самого дня, коли її син Степан привів її в материнську квартиру для знайомства. – І …
Баба Катя стояла на вулиці й продавала квіти зі свого саду. Повз проходили якісь хлопець із дівчиною.– Скільки коштує ваш букетик? – запитав молодик. – Двісті гривень, – відповіла продавчиня. – Ого, за такий маленький?! – хлопець з тугою подивилися на дівчину. Грошей йому явно не вистачало. – Гаразд, Микольцю, ходімо далі, – сказала дівчина. – Мені, якщо чесно, ці квіти не дуже… – Хлопче, підійди до мене, дещо скажу, – сказала баба Катя. – Тільки на вухо. – Що? – нахилився той до старенької. І тут вона поклала йому щось у долоню. Хлопець глянув, що то таке й застиг від несподіванки
Баба Катя знову продала свої букетики квітів швидше за двох своїх конкуренток. Їх на цій точці стояло завжди троє. Три літні жінки, з кошиками, в …