Життєві історії

Світлана повернулася додому раніше і вирішила приготувати романтичну вечерю для Віктора. Жінка запекла курочку, приготувала улюблений салат чоловіка, накрила стіл. До повернення Віктора залишалося менше години. Раптом у двері подзвонили. Стаілана відчинила і побачила на порозі молоду жінку. – Вибачте, а ви до кого? – запитала Світлана незнайомку. – А Віктор Сергійович вдома? – запитала гостя. – Зараз має повернутися з роботи. А ви по якій справі? – Світлана відчула щось недобре. – Взагалі, то я дружина Віктора Сергійовича, – заявила незнайомка. – Дівчино, ви про що? Яка дружина?! – Світлана здивовано дивилася на «гостю», не розуміючи, що відбувається

Віктор вирішив одружитися, коли йому вже було за тридцять. На той час він твердо встав на ноги. Своя квартира, своя машина та високооплачувана посада. Христина, дівчина, якій він зробив пропозицію, щойно з’явилася в офісі компанії після закінчення університету.

Збоку було помітно, що це зовсім непідходяща пара, аж надто різними вони були. Віктор – серйозна, відповідальна людина. Христина, яка з горем навпіл закінчила університет, не ставила за мету присвячувати життя роботі. Їй ні до чого були трудові успіхи. “Головне, – міркувала вона – вдало вийти заміж”. І, хоча Віктор був не такого вже високого польоту птах (лише начальник відділу), зате з перспективою кар’єрного зростання.

Коли Христина відповіла Віктору згодою на його пропозицію, то він відчув себе найщасливішою людиною на світі. А ось Христина, усвідомивши, з яким захопленням дивиться на неї чоловік, зробила висновок, що з нього можна отримати все, що вона хоче. І невдовзі вона заявила Віктору, що робота в офісі її зовсім не цікавить.

Віктор не заперечував проти відходу дружини з роботи. У той час він сподівався, що у них у сім’ї незабаром з’явиться поповнення, і Христина присвятить себе цілком домівці. Але тільки вона не поспішала з народженням дітей. Тепер у неї з’явилися кишенькові гроші, на які вона могла розважатися.

Віктору доводилося часто затримуватися на роботі. Та й у вихідні начальство про нього не забувало. Тож у себе вдома Віктор був рідкісним гостем. Але, схоже, такий порядок роботи чоловіка цілком влаштовував Христину. Незабаром у Христини з’явилося багато подруг друзів, з якими вона проводила весь свій вільний час.

У компанії, де авідпочивала Христина, її поважали. Ну, по-перше, за те, що вона завжди мала гроші, а по-друге, за її дотепність.

Якось Христина вирушила на кастинг, де набирали масовку для зйомок фільму. Режисер цього фільму відразу помітив її і спочатку запропонував їй роль другого плану. Так почалася її кар’єра у кіномистецтві. Зі своєю першою роллю Христина, за словами режисера, впоралася чудово. І після цього він пообіцяв їй участь у наступній картині.

Режисер був одруженою людиною, але розлучення, за його словами, було справою часу. Незабаром Христина вирушила разом із ним на зйомки нового фільму. Тепер вона вже не сумнівалася, що їй уготовано долю зірки екрану. Тому перед від’їздом вона повідомила свого чоловіка, що йде від нього.

Для Віктора це було справжньою несподіванкою. Він чомусь вірив у щирість їхніх стосунків. Коли настав термін чергової відпустки, то Віктор вирішив відвідати свою матір, яка проживала у селі. Віктор і там, перебуваючи у відпустці, не сидів склавши руки. Він підремонтував дах будинку. Поправив паркан і переробив ще багато справ.

А одного разу, прямуючи до колодязя за водою, він зустрів там, біля криниці свою колишню однокласницю Світлану. Колись Віктор намагався залицятися до неї. Так вже склалася доля Світлани, що в той час, коли вона закінчила школу, злягла її мати. Майже вся молодь поїхала із села, а дівчина залишитися там. Працювала вона на місцевій фермі, де була важка праця та мізерна зарплатня.

Мати Світлани пішла в інший світ кілька років тому, а ось Світлана так і залишилася в рідному селі. Віктор зі Світланою мав багато спільних тем. І за першою зустріччю були наступні. Спілкуючись із дівчиною, Віктор раптом зробив висновок, що ось вона та єдина, яку йому послано долею.

Наближався час від’їзду. І Віктор запропонував Світлані вирушити до міста разом із ним. Хоча Віктор перебував поки що в офіційному шлюбі з Христиною, але по суті він вважав себе вільною людиною. І, будучи невпевненим у тому, що Світлана прийме його пропозицію, вирішив поки що нічого їй не говорити про своє минуле життя. Світлана несподівано прийняла пропозицію Віктора, адже для неї це також був шанс розпочати нове життя.

Незабаром між ними виникло справжнє кохання. Віктор подав заяву на розлучення з Христиною і з нетерпінням чекав на той день, коли він зможе зробити пропозицію Світлані. Але одного разу, коли Світлана готувала вечерю на порозі квартири Віктору з’явилася Христина.

– Вибачте, а ви до кого? – Запитала Світлана незнайому їй жінку.

– Взагалі, то я дружина Віктора Сергійовича.

– Але хіба він одружений? – Здивувалася Світлана.

– Може вам паспорт показати? – Усміхнулася Христина.

Після цих слів Світлана швидко зібрала речі та вирушила на вокзал. Коли вона йшла до залізничних кас по її щоках стікали сльози. Такого вчинку від Віктора вона не чекала.

Коли Віктор повернувся додому і не виявив там Світлани, то зажадав пояснень від Христини.

– Любий, давай забудемо це непорозуміння. Так і бути, я прощаю тобі цю інтрижку. Адже ми любимо одне одного.

– Пішла геть, – вигукнув до неї Віктор.

Відразу після розлучення Віктор вирушив у рідне село.

Йому було дуже складно вкотре отримати прихильність Світлани. Але на цей раз йому допомогло свідоцтво про розлучення. І коли Віктор, ставши на коліно, простяг Світлані заповітну обручку, вона відповіла згодою.

Вам також має сподобатись...

– Ти подивися, подивися, – шепотіла Марії її сусідка Леся. – Як твій Степан одягнувся! Раніше в куртці старій ходив, а тепер – костюм і сорочка напрасована… – Так це ж я його одягла! – ахнула Марія. – Я стараюся, щоб мій чоловік виглядав гарно! – Правда? – примружилася сусідка. – А може, це він для молоденької фельдшерки чепуриться? Марія не витримала. Увечері, коли Степан повернувся з роботи, вона зустріла його незвично холодно. – Що ж ти, Степане, мене ганьбиш? – тихо спитала вона, дивлячись у підлогу. – Це як так? – здивувався чоловік, застигнувши на порозі. – До молодої лікарки бігаєш… Люди вже пліткують, – сказала Марія. Степан раптом побілів від почутого

Євген Петрович, Андрій і Стас сиділи на кухні. Раптом вони побачили у себе на подвірʼї якогось мужика. Він рубав дрова… – Добре працює! – оцінив роботу мужика Стас. – Ага, із завзяттям! – підтвердив Євген Петрович. – Я в молодості теж так міг! – Хто це, цікаво, такий? – поцікавився Андрій. Чоловіки відійшли від вікна і повернулися за стіл. – Треба йому заплатити, – сказав Андрій. – А ще домовитися, щоб паркан полагодив! – кивнув Євген Петрович. – І дах ще треба поремонтувати, – додав Стас. Але тут відчинилися двері, і на кухню зайшов… Той самий мужик! Він витер рукою піт і сказав таке, що всі побіліли від почутого

Зіна була на роботі, як раптом їй на телефон прийшло якесь повідомлення. Писала свекруха Марія Денисівна. – Та що ж це таке! – Зіна аж невдоволено вигукнула, глянувши на екран мобільного, зовсім забувши про те, що вона в цей момент була на роботі. Колеги здивовано зиркнули на сорокарічний жінку, якій довелося безглуздо посміхнутися. Тільки-но Зіна зібралася, щоб знову взятися за роботу, як на телефон прийшло ще одне повідомлення. На цей раз свекруха відправила відео. – Та що ж їй треба! – подумала жінка. Зіна взяла телефон, переглянула відео і застигла від побаченого

Максим був у відрядженні, і повернувся додому раніше. – Якраз встигну на день народження до Дарини, – радів він. – Підготую їй сюрприз! Максим зайшов в квартиру, і одразу зателефонував Дарині. – Привіт! Ще в ресторані? – запитав він. – Так. Ось з дівчатками святкуємо, – відповіла жінка. – Скільки плануєте ще відпочивати? – запитав Максим. – Години дві, – додала Дарина. – Ну…не заважатиму, – сказав Максим, і закінчив виклик, а сам взявся за підготовку сюрпризу. Години за півтори все було готове. Ще через двадцять хвилин він почув, як повертається ключ у замку. Максим взяв букет квітів і вийшов у коридор. Двері відчинилися, і… Максим застиг від побаченої картини