Олег був єдиним сином заможних батьків. Його батько мав свій продуктовий магазин із оптовою базою, був підприємцем. Мати Олега, Ганна Сергіївна, завідувала всією бухгалтерією, батько …
Про кохання
Олеся прийшла з роботи втомлена. – Фух, нарешті завтра вихідні! – зітхнула вона, роззуваючись в коридорі. Дівчина посмажила собі картопельки з цибулькою, нарізала салатик з помідорів та огірків і сіла повечеряти. – Ой! – раптом згадала вона. – Я ж хотіла подзвонити Толіку! Олеся взяла телефон і набрала номер свого коханого Анатолія. На тому кінці відповіла якась жінка… – Дівчино, – не дала вона сказати і слова Олесі. – У нас з Анатолієм незабаром весілля. І в нас скоро буде дитина. Тож перестаньте діставати його своїми дзвінками! Олеся оторопіла від почутого
Анатолій перший раз їхав на заробітки за кордон. Хлопець пропрацював вже три місяці. Якось, під час прогулянки містом, Анатолій познайомився з дівчиною на ім’я Олеся. …
Дмитро зробив собі бутерброд з ковбасою і тільки-но сів за стіл, коли на порозі зʼявилась його сестра Ірина. – Слухай, Дмитре, ти якийсь дивний останнім часом, – почала вона з порога. – Ти закохався, чи що? Давай, розповідай! Дмитро зітхнув і розповів Ірині, що закохався в свою подругу Тетяну… – Порадь, що мені робити! – вигукнув він. – Я навіть не знаю, з чого почати! Я прямо ніяковію перед нею. – Все зрозуміло! – сказала сестра. – Є в мене перевірений варіант. Ми підемо разом на вечірку, – сказала Ірина. – Як разом? Навіщо? – Дмитро не розумів, що відбувається
Дмитро був популярним у школі. Дівчатка так і вилися за ним. Але Дмитру подобалася Тетяна. Вона сиділа перед ним, на першій парті. Дмитро звик до …
Дмитро зі своєю дружиною Катериною сиділи на лавці біля кабінету і чекали своєї черги. – Ну що, ти готова? – єхидно посміхнувся до дружини Дмитро. – Добре подумала, бо назад вороття вже не буде? – Не переживай, – награно посміхнулась Катерина. – Все я ще краще за тебе обміркувала! Нарешті підійшла їх черга і вони зайшли в кабінет. – Яка причина розлучення? – запитала юристка й уважно подивилася на Дмитра і Катерину. Аж раптом Дмитро взяв пакет і дістав з нього ігристе! Всі обернулись на нього, не розуміючи, що відбувається
Дмитро зі своєю дружиною Катериною сиділи на лавці біля кабінету і чекали своєї черги. – Ну що, ти готова? – єхидно посміхнувся до дружини Дмитро. …
Наталка прокинулася рано і вирішила зварити борщ, як раптом виявила, що у неї закінчилася сіль. Наталя одяглася і вирішила йти в магазин. Жінка вийшла на вулицю і через паркан побачила свого сусіда. – Вікторе привіт! У тебе солі позичити не буде? – гукнула вона. – Щоб я вже в магазин не йшла. – Буде! Заходь. Зараз відсиплю, – відповів Віктор і зник за дверима свого будинку. Наталка швидко зайшла на подвір’я Віктора, зайшла в будинок слідом за чоловіком і застигла від побаченого
Наталя приїхала до свого провінційного містечка до батьків. Вона вже кілька років жила у розлученні з чоловіком, донька їх закінчила ВНЗ та працювала в обласному …
Микола прокинувся рано, насмажив млинців, зварив борщ. Зібрав гостинці і вирушив відвідати дружину. Ганна занедужала і вже кілька тижнів лежала в палаті. – Ну як ти, кохана? – усміхнувся Микола, зайшовши в палату. – Краще, але я відчуваю, не довго мені лишилося, – сумно промовила вона. – Не говори нісенітниць, – спробував змінити тему Микола. – Миколо, я винна перед тобою. І я повинна тобі відкрити одну таємницю. Скільки мені ще лишилось…, – раптом почала Ганна. – Ти про що? – здивувався чоловік. – Не зупиняй, послухай, – сказала Ганна і все розповіла чоловіку. Микола вислухав дружину і застиг від почутого
– Я винна перед тобою, Миколо. І я повинна тобі відкрити одну таємницю. Не можу мовчати. Та й нема вже чого. Скільки мені ще лишилось… …
Іван Григорович довго стояв біля під’їзду свого будинку, когось вичікуючи. Нарешті, він побачив сусідку з п’ятого поверху. Він зрадів, і коли вона проходила повз, випростав спину й бадьоро привітався: – Привіт, Василівно! – Здрастуйте, – похмуро відповіла жінка і пішла далі. – Та, постривай, Василівно! – Іван підбіг до жінки. – Я тобі хочу дещо сказати. Чоловік якось ніяково замʼявся і нарешті заявив: – А приходь-но ти сьогодні, Василівно, на сьому вечора в парк… – Що-що? – здивувалась сусідка. Іван Григорович дістав з кишені якийсь жовтий папірець. Жінка здивовано розглядала його нічого не розуміючи
Сімдесятирічний Іван Григорович довго стояв біля під’їзду своєї п’ятиповерхівки, когось терпляче вичікуючи. Нарешті, він побачив сусідку з п’ятого поверху, яка повільно йшла до будинку. Він …
Тетяна крутилася на кухні, приготувала декілька салатів, запекла курочку. Жінка зробила красиву зачіску, одягла найкращу сукню. Аякже ж?! Сьогодні у гості прийде її коханий Сергійко. Все було вже готово, коли в двері подзвонили. – Щось він зарано, – подумала Таня, ще раз глянула на себе в дзеркало і пішла до дверей. Жінка відкрила двері і застигла на місці. – І як це розуміти!? – тільки й вигукнула вона, побачивши на порозі свого «гостя»
Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до ЗАГСу. Дівчина була чудовою господаркою. А ще лагідною та ніжною. Але останнім …
Сергій приїхав у своє рідне містечко. Не було його вдома аж двадцять років… Він зупинив свій дорогий джип біля батьківського дому. Бабці, які сиділи на лавці біля підʼїзду, одразу зашепотілися, заметушилися… – Хто це такий? – тихо гомоніли вони. – Чи не Сергійко наш? Та не може бути… – Привіт, бабусі! – засміявся Сергій. – Не впізнали, чи що? Він відкрив дверцята машини і подав руку гарні молодій жінці. Сусідки, як глянули на неї, то так і застигли від побаченого
Чудною була ця Іринка… Не така як всі. Начебто із простої родини, багатодітної. А вона якась не від цього світу цього, ніби… Сидить на уроці, …
Сергій повернувся з роботи і вирішив зайти до сусідів. Він постукав у їхню хвіртку. Йому не відкрили – мабуть, не почули. Сергій зазирнув через огорожу, ставши на лавку. – Агов, хазяї! – гукнув він. – Можна вас на хвилиночку?! Але знову ніхто не вийшов і Сергій вирішив, що зайде пізніше… На вихідних хлопець визирнув у вікно. Йому відкривався хороший вигляд на двір сусідів. Біля ґанку гордовито гуляв гарний півень, а біля нього порпалися в поросі кілька курочок… Сергій зітхнув і хотів уже йти на кухню, ставити чайник, як раптом застиг від несподіваного видовища
Сергій прокинувся від того, що голосно співав півень. – От же ж! – подумав він крізь залишки сну, якого вже не було. – Вже який …