Весняний вітерець колихав верхівки дерев. Ніжне молоде листя було сповнене життя. На земляному пагорбі зеленіла свіжа трава і набухали бутони низькорослих квітів у гранітному обрамленні …
Арсеній прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем, зайшов у коридор і озирнувся навкруги. На пуфику лежала сумочка його дружини Таміли, а на підлозі валялись, недбало кинуті, її модні червоні черевички… Арсеній важко зітхнув, зрозумівши, що дружина вже вдома. – Таміло, ти де там?! – гукнув він кудись углиб квартири. За мить з кімнати, в домашньому рожевому халатику, випурхнула його кохана Таміла. – Арсенчику, любий мій! – зі сльозами на очах кинулася вона до свого чоловіка. – Що там в тебе вже трапилося? – ахнув Арсеній. Чоловік дивився на Тамілу, не розуміючи, що відбувається
Подруга Віолетти, Таміла прямо заскочила в її квартиру. – Віолочко, мені треба заспокоїтися! – порога почала вона. – А що трапилося? – Віолетта ледве стримувалася, щоб …
Михайло прийшов додому пізно. Його дружина Софія весь вечір чекала його на кухні. Щойно вона почула звук вхідних дверей, то одразу побігла в коридор. – Господи, коханий, ти де був?! – ахнула вона. – І на дзвінки не відповідав. Я тут борщику наварила, але остиг вже мабуть… І тут раптом Софія помітила дещо дивне. Чоловік був якийсь сам не свій… – Присядь-но, Софійко, – нарешті сказав він. – Нам треба розлучитися. У мене дитина скоро народиться. А ти ж знаєш, як я про це мріяв… Софія сиділа й не вірила, що це все відбувається насправді
Ніколи не знаєш, як повернеться твоя доля, як усе зміниться. Іноді життя йде під укіс та так стрімко, що тільки тримайся. Ну так, хто сильний, …
Віра в кімнаті збирала валізу. – Віро, ти куди? – гукнув з дивана чоловік. – На відпочинок? – Так, – відповіла вона. – Ааа, зрозуміло! – Дмитро замовк і продовжив дивитися футбол. Через годину Віра закінчила і гукнула: – Дмитро. Допоможи сумку винести. Куртку накинь, та черевики, там дощ! – А мені дощ не заважає. Я на хвилину вискочу і назад, – сказав Дмитро. – Ти смішно виглядатимеш у таксі без куртки і в тапках, – пояснила Віра. – Я? А куди я їду? – здивувався Дмитро. – А це сюрпирз! – єхидно посміхнулася жінка. Дмитро здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Віра збирала валізу. Особливо речі не перебирала, що потрапило під руку, те й у валізу. Добре, що в неї скрізь порядок. Речі чоловіка на одній …
У Наталі з двору зник казан. Хороший такий казан – великий чавунний, на тринозі, зносу йому не було. Її чоловік казав, що великі гроші за нього віддав. Наталя натішитися не могла! Місця займає мало, а скільки страв можна приготувати. І плов, і печеню, і тушкувати можна – з димком виходить! Перше, що Наталя зробила – це викликала дільничного Олексія. – Винесли! – мало не плакала вона. – Ну ходімо по сусідах походимо… – сказав Олексій. Він похмуро пройшов уздовж парканів і раптом вказав на одне подвірʼя. Наталя глянула куди показував Олексій і очам своїм не повірила
Все почалося з того, що у Наталі з двору зник казан. Хороший такий казан – великий чавунний, на тринозі, зносу йому не було. Її чоловік …
Все село пліткувало про кохання Наталки й Славка. Вони жили по-сусідству. – І що ти у ній знайшов? – запитувала сина Ольга Олегівна. – Наталка така владна дівка. А ти… – Та хіба я з нею одружуватися збираюся, мамо?! – сміявся Славко. – Ти не збираєшся, так вона тебе одружить сама! – застерігала його мати. – Та не розказуй ти хлопцю, – сердився батько Славка. – Ще багато води втече. Він он на заробітки за кордон зібрався. Ще побачимо, як вона себе поведе… Славко поїхав, а Наталка влаштувалася на роботу. А коли він повернувся, то дізнався, що сталося несподіване
Все село пліткувало про кохання Наталки і Славка. Вони навчалися в одному класі і жили по-сусідству. Дівчина була з характером, вперта і владна. Їй здавалося, …
Тетяна на вихідні приїхала в село провідати свого батька. Жив чоловік сам, бо з матірʼю вони розійшлися через дрібниці. Добиратись до батька було складно – спочатку треба їхати на електричці, а потім на автобусі… Вже підходячи до будинку, Тетяна раптом відчула, що щось у хаті було не так! Через вікно у веранді було видно, як туди-сюди снували якісь мужички, сідали за стіл, махали руками, галасували… – Господи, та що ж це там таке робиться?! – ахнула жінка. Тетяна здивовано зайшла на веранду. Вона глянула на стіл, озирнулась навкруги, і застигла від побаченого
На вихідні Тетяна приїхала в село до батька. Добиратися до нього було складно – спочатку електричкою, потім на автобусі. Вже підходячи до будинку, Тетяна відчула …
Люба розкладала в залі одяг на дошці для прасування. У сусідній кімнаті на підлозі грався її трирічний син Мишко… Раптом задзвонив її телефон. Люба швидко взяла слухавку. Вона дуже чекала на дзвінок від свого чоловіка Валерія, який зараз був у відрядженні в іншому місті. – Алло! – радісно вигукнула вона в слухавку. – Валерію, це ти?! – Ні це не він, – раптом почувся у слухавці жіночий голос. – Твій чоловік тобі зраджує. Він зараз не у відрядженні, а в своєї коханки! Записуй адресу! Люба застигла з телефоном в руках. Вона не розуміла, що відбувається
Був весняний ранок, вихідний. Люба, в залі, розкладала одяг на дошці для прасування. У сусідній кімнаті на підлозі грався її трирічний син Мишко. Раптом задзвонив …
Ольга поралася біля плити на кухні, коли почула, як рипнула хвіртка у дворі. – Кого це ще там принесло? – невдоволено подумала вона. – Справ у мене купа, ніколи мені ляси точити! Двері в хату різко відчинилися. Ольга обернулася й ахнула! Вона побачила Олену, односельчанку, яка жила на сусідній вулиці. Олена стояла й грізно дивилася на Ольгу. Вона явно збиралася сваритися… – Ти чого до мого Федька лізеш?! – раптом почала вона. – Що-о-о?! – здивувалась Ольга. – Та нащо мені Федько твій здався? Мужиків нема, чи що? Ольга дивилась на Олену й не розуміла, що відбувається
Ольга, самотня жінка тридцяти двох років, клопоталася біля плити, коли почула, як рипнула хвіртка у дворі. – Кого це ще принесло? – невдоволено подумала вона. …
Ганна прийшла додому й відкрила двері своїм ключем. Жінка зайшла на кухню, озирнулася. Вечеря вже стояла на столі… – Голубців, бач ти, накрутила! – подумала Ганна про свою невістку Марину. – А я ж говорила, щоб котлеток насмажила! – Ігор голубців дуже захотів, – ніби, почувши думки своєї свекрухи, і виправдовуючись перед нею, сказала Марина. – Ну раз Ігор так захотів, то нехай вже, – пробурмотіла Ганна. – Смачні в тебе вийшли голубці, молодець! – раптом сказала Ганна до невістки, скуштувавши страву. Син Ганни Ігор аж поперхнувся від несподіванки! Він дивився на матір і не вірив своїм вухам
Коханий і єдиний синочок Ігорчик одружився. Ох, не таку невістку хотіла Ганна, не таку! Що їй не скажи, все зробить по своєму! Начебто й непогано …