Вчора Віктор та Олена нарешті почали жити разом. Зняли квартиру, і сьогодні прокинулися в одному ліжку вже з усвідомленням того, що вони – подружжя. Прокинулися …
Ліза з батьком цілий день поралися в квартирі. Вони вирішили зробити генеральне прибирання. А як же ж?! Сьогодні у Лізи був день народження. Мали прийти гості. – Тату, ти вже на олівʼє овочі почистив, – зайшла на кухню Ліза. – Так, доню, все майже готово! Діставай качечку з духовки і будемо вже перевдягатися. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Хм, щось рано для гостей, – пробурмотіла Ліза й пішла в коридор. Вона відкрила двері й оторопіла від побаченого
Батьки розлучилися давно, коли Лізі було ще два роки. Ділили квартиру, майно у квартирі. Все до останньої лампочки. Розділяти все стала Олена. Андрій не хотів, …
У Зої одружився син. Відгуляли скромне весілля. Невісточку Зоя полюбила одразу. Оксана – вихована дівчина, добра, дбайлива. – Ось це тобі пощастило з дружиною, – говорила Зоя сину Борису. І все в родині було добре, як раптом до Зої у гості зайшов Борис. – Мамо, ми з Оксаною розлучаємося, – заявив з порога син. – Як розлучаєтеся? Чому? У вас же все так добре було, – дивувалася мама. Борис пішов, нічого не пояснивши. Але незабаром Зоя все ж дізналася, чому Борис розлучився з Оксаною. Такого повороту подій Зоя навіть уявити собі не могла
Син Зої Борис одружився. Невісточку Зоя полюбила одразу. Оксана – вихована дівчина, добра, дбайлива, працьовита. Батьки приїжджали на весілля з іншого міста. Зоя і з …
Ніна Олександрівна дуже заслабла. – Вам треба в лікарню, – стурбовано сказала їй сусідка Ліза. – Лізонько, послухай мене, – прошепотіла Ніна Олександрівна. – Підійди до комоду, там у мене скринька дерев’яна стоїть. Візьми її. Мене не стане, а там всяке знайдеш… Жінка заплющила очі. А Ліза поспішила до телефону і викликала швидку. Ніну Олександрівну забрали у місто. Ліза повернулася додому, пішла в хату до Ніни Олександрівни і відкрила комод. Там вона знайшла між рушниками невелику дерев’яну скриньку. Відкривши її, Ліза застигла від здивування
Ліза переїхала в село, коли їй виповнилося сорок п’ять років. Їй дістався будиночок від бабусі. У місті Ліза видала дочку заміж і звільнила їй квартиру. …
Марія поверталася додому з двома важкими пакетами у руках. Жінка підійшла до дверей своєї квартири, відкрила своїм ключем і зайшла в коридор. Леонід на кухні з кимось розмовляв на гучному зв’язку. – Ага… Знову свекруха дзвонить, – зрозуміла Марія, почувши голос Маргарити Іванівни. Марія поставила пакети на підлогу, роззулася, зняла пальто. Раптом жінка прислухалася до розмови чоловіка та свекруха і застигла. – А нічого, що телефон на гучному зв’язку! І я все чула! – вигукнула здивована Марія, коли забігла на кухню
– Добре, синочку, а тепер дай слухавку цій своїй сільській, – сказала Маргарита Іванівна, забувши, що телефон сина зараз на гучному зв’язку. Леонід почервонів і …
Анатолій поїхав у чергове відрядження. Чоловік приїхав, заселився в готелі, повечеряв. – Алло, я заїхав. Все добре, – подзвонивши дружині з холу готелю сказав він, і пішов у номер спати. Наступного дня Анатолій прокинувся рано, прийняв душ і почав збиратися на конференцію. Чоловік дістав із сумки сорочку, яку з любов’ю поклала йому дружина. Анатолій одягнув її, як раптом помітив, що в нагрудній кишені щось є. Він акуратно дістав з кишені маленький, акуратно складений аркуш паперу, прочитав його і застиг від несподіванки
Алла, як завжди, бездоганно одягнена і причесана, зупинилася біля жінок на лавці біля під’їзду. – Добридень, – сказала вона. – Доброго дня, вітаю, – відповіли …
Ліда вийшла з роботи. – Вибачте, а ви не з паспортного? – молода дівчина, зрівнявшись із Лідою, зупинилася. – Так, а що? – посміхнулася Ліда. – Значіть запізнилася. Нікуди не встигаю. Чоловік на двох роботах, я теж, відпроситись дуже важко, – пояснила дівчина. – Нічого, буває. Ходімо віддам ваші документи, – посміхнулася Ліда і запитала. – А як ви встигаєте працювати на двох роботах? – Основна робота у мене в магазині, а вечорами букетики роблю, а чоловік перед роботою біля метро їх продає, – усміхнулася вона. Ліда застигла почувши це, вона ніяк не могла повірити у таке співпадіння
– Ні, дякую, мені не потрібно, – Лідія Вікторівна відмахнулася від молодого чоловіка, що простягував їй назустріч маленький букетик з гілочок, схожих на вербу, і …
У Раїси Федорівни не стало сина. – Матусю, давай я поїсти принесу, – сказала їй дочка Тетяна і принесла тарілку супу. Раїса Федорівна глянула на суп. Він був жирний. Раптом вона згадала обіди її нелюбої невістки Лариси. Легкі бульйончики. Смачні котлетки на пару. Салати зі свіжих овочів. А тут навіть їсти не хотілося… – Чаю хочу, – тихо сказала вона. – Мамо, давай ми до тебе поки переїдемо з сестрою, – сказала Тетяна. – Ні. Хочу побути сама, – сухо відповіла жінка… А наступного дня вона подзвонила дочкам. Ті приїхали й застигли від побаченого
У Лариси не стало чоловіка Степана. Їхав додому і машина опинилась на узбіччі… Раїса Федорівна від новини про те, що не стало улюбленого сина не …
Анастасія йшла додому з важкими сумками продуктів у руках. Вона дійшла до дверей квартири. Якусь мить жінка перепочила. Анастасія зітхнула і відкрила двері своїм ключем. – Сергійку, ти вдома? – гукнула вона з порога свого чоловіка. – Так, люба, – почулося десь з кімнати. – Ох і втомилася я… – сказала Анастасія. – Зараз посиджу трохи і вечерю приготую. Сергій лежав на дивані і розгадував сканворд. Він вдавав, що дуже зайнятий. Анастасія зайшла на кухню й оторопіла від побаченого
Анастасія йшла додому з важкими сумками продуктів у руках. Вона дійшла до дверей квартири. Якусь мить жінка перепочила. Анастасія зітхнула і відкрила двері своїм ключем. …
Галина з Ігорем вечеряли, коли у двері постукали. Ігор пішов відкривати. На порозі стояли його батьки. – А ми ось вирішили внуків відвідати, – сказала мама Ігоря. – Проходьте, – усміхнувся Ігор. Антоніна Іванівна та Сергій Петрович пройшли у кімнату до внуків. – Я Галі скажу, щоб чаю зробила, – сказав син і вийшов з кімнати. Ігор сказав дружині, що прийшли гості, і вирішив повернутися до батьків. Чоловік був в коридорі, як раптом почув, що його матір, щось шепоче його старшому синові. Ігор прислухався і кинувся в кімнату. – Мамо! Не здумай! – вигукнув Ігор забігши в кімнату
– Це ж треба було здогадатися! Та як ти додумався до такого? Ні, ну подивіться на нього. Га? Жінку вагітну собі знайшов! Навіть не думай …